Isaiah 52

я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю? 1Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос, 2Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно. 3Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою. 4Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені? 5Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим. 6Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я. 7Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є. 8Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється. 9У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто? 10А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго, 11промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич. 12Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся, 13то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене. 14Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду? 15Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні ▼

▼Долоня тут синонім руки.

свої,